Ковентрі не вийшов у фінал, але став головним героєм цього Кубка Англії

У спорті досить часто трапляються випадки, коли навіть після невдачі команді чи гравцеві хочеться поаплодувати, а сказати хоч щось погане на їхню адресу просто не повертається язик. Поразка Дніпра у фіналі Ліги Європи-2015, виліт Еліни Світоліної у півфіналі торішнього Вімблдону чи Даяни Ястремської на крайньому Australian Оpen, фіаско полтавської Ворскли у вирішальному матчі Кубка України 2019/20. Цей логічний ряд можна продовжувати дуже довго, і в кожній подібній ситуації у нейтрального вболівальника завжди прокидається співчуття до того, хто програв.

Щось подібне сталося у вчорашньому півфіналі Кубка Англії між Ковентрі та Манчестер Юнайтед (3:3, пен. 4:2). Скромний, за мірками цього сезону, представник Чемпіоншипу, який зараз йде в турнірній таблиці на восьмому місці і зберігає скоріше лише теоретичні шанси потрапити до зони плей-оф за право вийти в АПЛ, провів просто неймовірний турнір і був близьким до того, щоб написати одну з найяскравіших казок у його історії, але закінчив свій шлях максимально боляче. 

Неймовірний похід підопічних Марка Робінса за другим Кубком Англії у клубній історії (перший був виграний у сезоні 1986/87) розпочався з легкої та буденної перемоги над Оксфорд Юнайтед в 1/32 (6:2). Далі у переграванні був добитий Шеффілд Венсдей (4:1), а в 1/8 команді знову пощастило із суперником – сенсаційний Мейдстоун з п'ятого за силою дивізіону країни (5:0). 

Справжні випробування для Ковентрі розпочалися зі стадії чвертьфіналу, де їм випало зустрітися з першим представником АПЛ - Вулвергемптоном (3:2). Поєдинок на полі фаворита вийшов просто неймовірним, а його розв'язці позаздрили б навіть найкращі сценаристи Голлівуду. Вийшовши вперед на початку першого тайму, небесно-блакитні досить довго утримували мінімальну перевагу, а потім вовки забили два м'ячі на 83-й та 88-й хвилинах і, здавалося, вирвали перемогу. Але представнику Чемпіоншипу так не здавалося, і відповівши голами Сіммса на 90+7 хвилині і Райта на 90+10 він вирушив в 1/2 ще в основний час.

У півфіналі проти МЮ у шанси Ковентрі вірили хіба що їхні найвірніші вболівальники, і гра на Вемблі справді розпочиналася за сценарієм червоних дияволів. До середини другого тайму підопічні Еріка Тен Хага вели з рахунком 3:0 завдяки м'ячам Мактомінея, Магуайра та Фернандеша, але потім у матчі почало відбуватися якесь божевілля.

Якщо після гола в Сіммса на 71-й хвилині в інтригу в цьому поєдинку ще важко вірилося, то м'яч О'Хара через вісім хвилин, який опинився у воротах Юнайтед за допомогою рикошету, дійсно повернув аутсайдера в гру. Ковентрі полетів дотискати статусного суперника, та все ж його дотиснув: на 90+5-й хвилині м'яч знайшов руку Ван-Бісаки у штрафному майданчику МЮ, а Райт, реалізувавши пенальті, перевів гру у додатковий час. Вже в цей момент стало ясно: чим би все не закінчилося, цей день назавжди залишиться в історії Ковентрі та пам'яті їхніх фанатів, але апетит прийшов під час їжі, і пройшовши такий неймовірний шлях і команді, і вболівальникам тепер хотілося максимуму.

В екстра-таймах команди спочатку по черзі пропустили хороші можливості забити переможний м'яч, а потім стався момент, коли шанувальники Ковентрі напевно пережили всі можливі емоції. У компенсовану до другого екстратайму хвилину аутсайдер пішов в свою останню атаку, в якій Торп результативно замкнув передачу Райта, і змусив весь Вемблі збожеволіти. Але при перегляді повтору з'ясувалося, що при розвитку цієї атаки Райт, що асистує, заліз у невеликий офсайд, а значить сенсаційна перемога Ковентрі скасовується, і цей божевільний трилер повинен завершитися серією пенальті.

Післяматчева лотерея почалася максимально багатообіцяюче для команди Робінса: голкіпер Бредлі Коллінс, мабуть, уважно стежив за нашим Андрієм Луніним у поєдинку проти Ман Сіті в середу, і в такому ж стилі, залишившись центром воріт, відбив перший удар МЮ у виконанні Каземіро. Але потім у Ковентрі просто не витримали нерви: Юнайтед забив решту ударів, а промахи О'Хари і Шифа коштували їхній команді місця у фіналі. А яка гарна могла бути історія… 

Вемблі – стадіон найбільших розчарувань Ковентрі

Коли після вирішального удару Хойлунда стало зрозуміло, що у фіналі зіграє саме МЮ, Ковентрі та його вболівальники, напевно, пережили страшне дежавю. Майже рік тому саме тут, на головному стадіоні країни, небесно-блакитні в серії пенальті програли у вирішальному матчі плей-оф Чемпіоншипу, поступившись місцем в АПЛ Лутону, а тепер так само попрощалися з мрією зіграти у фіналі Кубка Англії. 

На втіху Ковентрі можна сказати, що лише факт участі в матчах такої ваги в двох сезонах поспіль – вже великий успіх, що свідчить про те, що команда на правильному шляху. Футбол не завжди справедливий, і часом поразки бувають навіть у випадках, коли ти все робиш правильно та віддаєш усі сили. Але рано чи пізно удача обов'язково віддасть борг, адже команда, безсумнівно, цього заслужила, і хочеться лише побажати удачі цим бідолахам. 

До речі, цей скромний клуб навіть має зв'язок з нашою країною: далекого 1997-го року тут виступав Олександр Євтушок – перший українець в історії АПЛ. Хто знає, можливо, одного прекрасного дня Ковентрі знову повернеться до еліти англійського футболу, і ми зможемо побачити у цій футболці нашого співвітчизника. Адже історія, як відомо, повторюється.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використано фото Getty images